Дитина приходить у цей світ, як чистий аркуш. Вона ще не знає, де їй спати, скільки та що їсти, який на смак диван, та що буде, якщо потягнути кота за хвіст. Усе це їй доведеться пізнати. 

У перші місяці життя дитина вважає, що все у цьому світі створено для її обслуговування. Захотіла їсти? Мама вже тут як тут. Щось спричиняє дискомфорт? Усі рідні вже бігають довкола, намагаючись її заспокоїти. Це триває приблизно до 1 року, поки не починається період активного дослідження довкілля, і перше знайомство із заборонами. Дитина вже розуміє слово «не можна» і воно їй не подобається.

Приблизно у 1,5–2 роки малюк починає усвідомлювати, що у цьому світі не все для нього, тоді вмикається біологічна програма — програма меж. 

Що можна, а що — зась?

На перший погляд, установлення меж — це справа проста. Дитина тягнеться до кришталевої вази? Не можна! Намагається пограти електричним приладом? Не можна! Хоче облизувати усі стіни? Не… та хай облизує, вони їй не смакуватимуть. 

Дитина активно досліджує світ. Їй цікаво, а що буде, якщо..? Щоб це збагнути, вона має порушити межу. А потом ще раз. Але на цей раз, аби зрозуміти, якими будуть дії батьків, якщо заборона буде порушена? Для цього випадку у вас має бути певний наслідок для дії дитини. Знову забруднилася у калюжі? Цієї самої миті повертайтеся додому. Дитина має чітко усвідомити, що за порушення межі будуть певні наслідки. 

І здавалося б, усе зрозуміло. Щось можна робити, а щось ні. Але дитина від самого народження дуже кмітлива. У неї просинається інша мета: що б такого зробити, аби того, що можна, стало побільше? Для цього вона використовує 3 методи.

  1. Істерика. Так-так, це перша стадія спроби відтягнути те, що заборонено. Якщо це не спрацьовує, вона переходить до іншого методу. 
  2. Починає скиглити: «Мамооо, ну купи, купи, купи! Ну будь ласочка! Ну лише одну цукерку!». І нарешті, якщо вже і тут батьки наполягають на своєму, застосовує найважчу артилерію.
  3. Маніпуляція. 

Усе це дитина робить з однією метою: дізнатися, як можна отримати те, що заборонене. Якщо хоч на одному з цих методів ви виявите слабкість, у подальшому дитина вимагатиме бажаного саме таким шляхом. 

Яких помилок припускаються батьки під час установлення меж?

  • Мама щось забороняє, а тато дозволяє. Це перевантажує нервову систему дитини. Правило заборони або дозволу має бути одне і категоричне: або так, або ні.
  • Дитина стоїть у центрі родини, вона сама обирає та вирішує: «Йди, мамо, я хочу щоб мені тато почитав!».

У родині головні — батьки. Ви маєте взяти на себе повну відповідальність. Будьте послідовними у своїх діях. У вас усе вийде!

За лекцією Катерини Мурашової на «MamaPapa Forum».

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ