Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Як змінився підхід до виховання синів?

«Ну це ж хлопчик!» — задоволено констатуємо ми, коли наша дитина поб’ється на дитячому майданчику. Проте достатньо синові заплакати під сумний фільм, дорослі починають нервувати: чи не занадто чутливий наш хлопчик?

Але потроху ми вчимося сприймати нормально той факт, що хлопці також можуть плакати, можуть потребувати обіймів та турботи, можуть носити у наплічнику улюблену іграшку, що допомагає долати стрес. І поки всі продовжують гадати, яким потрібно виховувати сина, ми підготували 5 причин, на користь чутливості у хлопчиків. 

Він менше страждає

У книзі «Справжні хлопці» Вільяма Поллока описано серйозні проблеми, з якими стикаються сини, яких виховуються за традиціями чоловічої парадигми. Одна з них — рання сепарація. У 2–4 роки дитину віддають до дитячого садка. Відділення від мами — це досить болючий процес. І що ж ми робимо? Забороняємо дитині плакати, притулятися до мами, потребувати її присутності. Навіть важко уявити, скільки емоцій переживає дитина за період адаптації. Тож чи варто це того? 

Він краще поводиться

Дослідження показують, що хлопчики більше схильні до агресивної поведінки, тому що ми так їх виховуємо. Хлопчики вдвічі частіше, ніж дівчатка, відстають у навчанні. Емоційні розлади у них трапляються в 10 разів частіше. Одна із причин — брак батьківської ласки. Мама й тато — це острівець спокою та підтримки, звідки ми, отримавши потрібну кількість емоцій, вирушаємо набивати ґулі. Тож не бійтеся «залюбити». Обіймайте та цілуйте своїх хлопчиків!

Він може бути собою

У перші місяці життя немовлята-хлопчики більш відкрито висловлюють емоції, ніж немовлята-дівчатка. Усе змінюється ще до молодшого дошкільного віку. Хлопчики втрачають цю навичку. Вони вже не так охоче демонструють свої емоції.  Часто батьки тиснуть на синів, намагаючись сформувати у них «чоловічий» стрижень. Насправді ж потрібно дозволити йому просто бути собою, підтримувати та допомагати зростати у гармонії із собою. 

Він отримує більше підтримки

Уміти говорити про свої почуття — це важлива навичка. Можливо, роки еволюції та зробили чоловіків схильними бігати саваною зі списом у руках, уникати ситуацій, що починаються зі слів «Нам потрібно поговорити». Проте зараз важливо вміти дослухатися до почуттів інших та висловлювати свої. Замість «жбурнути в обличчя рукавицю», «дістати рушницю» чи просто «дати у вухо» тепер хлопцям значно легше розв’язувати конфлікти та працювати в команді. 

Він менш агресивний

Підхід до виховання визначається у той момент, коли вам кажуть: «Вітаємо, у вас хлопчик!». Усе. І чомусь батьки обирають суворіший варіант виховання, ніж якщо в них народилася б дівчинка. Замість «Ну не плач, дай я поцілую уражене місце!» ми говоримо: «Ну, й чого разнюнявся?! Наступного разу дай йому в ніс!». 

І ось, коли зайвий раз дивишся на свого ніжного та чуйного хлопчика, розумієш, наскільки це добре. Нехай сини такими і будуть. Нехай відчувають усі емоції. Нехай грають ляльками. Нехай розповідають, як їх збентежила ситуація у школі. Нехай! Можливо, з кожним чуйним хлопчиком, який уміє розв’язувати конфлікти словами, який вміє співчувати та любити, ми будемо мати надію жити у кращому світі, без війни та жорстокості. 

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!