Відповідальні батьки прагнуть розширити кругозір дитини та долучити до культурних надбань людства, що зберігаються у музеях. На жаль, у багатьох людей з дитинства закріпилася думка, що музей — це щось неймовірно нудне. Але це зовсім не так, важливо лише правильно увести дитину до чарівного виміру.

Навідуватися до музею з дитиною доречно з 4-х років, бо ця справа потребує навички фокусувати увагу. Для початку знайдіть інтерактивні виставки, тобто такі, де експонати можна помацати, якось взаємодіяти з ними.

Щодо традиційних музеїв, важливо перш за все показати, що тут можна проводити час цікаво, що це не просто місце, де забороняють бігати та галасувати. Позіціонуйте похід у музей як відвідування дивовижного місця, тому там і правила особливі; де можна побачити казкових персонажів або подорожувати на машині часу!

Проблема в тому, що зали великі, а сфокусуватися складно. Дорослі ніби «пропливають» повз експонати. А дитині обов’язково потрібно сфокусуватися! Тому завчасно придумайте ходи для зацікавлення, наприклад:

• Опинившись, наприклад, у залі старовинного живопису і побачивши дівчат у сукнях, поговоріть про те, як змінювалася мода: який комір незручний, але шиття розкішне. «Невже все так змінювалося? Ходімо подивимося в іншу залу — які сукні одягали в тій країні?».
• Уявіть з дитиною, що ви знайомитеся з мешканцями музею, і для цього знайдіть у залі портрети. Перед якимось портретом зупиніться та поміркуйте: «А це хто? А що він робить? А про що думає?», це навчить дитину розмірковувати над твором мистецтва.
• Маленьким дітям потрібні казки, їм цікаво слухати історії. Придумайте взаємини портретів, як вони одне на одного дивляться, а вийти з рам не можуть — це все оживляє.

Не варто говорити: «Будь ласка, потерпи, зараз додивимося і підемо». Якщо ми терпимо, отже, зараз погано, необхідно дотерпіти — і все налагодиться. Проте майже жодна дитина не відмовиться, якщо мама хоче показати їй свою найулюбленішу картину!